Да вы что, парниша, опять за своими наркотиками пристали? Ну ладно, давай заглянем в мою мрачную жизнь, где закладки, уроки и герычик - все на вес золота!
День первый:
Я как-то вот так, закинувшийся синтетическим каннабиноидом, решаю сбежать с уроков и поискать новый кайф. Встречаюсь с мазной компанией, где каждый второй знает, где достать закладки. Всю дорогу нас бодрят тусовки и нервы трясутся от ожидания. Я дрожу на едином воле, готовый попасть в руки наркополиции.
Смотрю как мир за окном меняется, все вокруг мелькает и кажется весьма реальным, хотя это всего лишь результат закинутых закладок.
И вот, мы подъезжаем на место. Довольный покупкой пакетиков от местных дилеров, чувствую уверенность, что сегодня ничего не испортят. Мы выбрали альтернативное место, чтобы не попасть под глаза наркополиции. И тут начинаются долгожданные ломки - страшные перебои в нашем распорядке дня.
|
Проходят дни, а я все еще сняться с ломок не могу. Герычик держит меня в своих лапах, заставляя забыть о реальности и погрузиться в туман наркотического опьянения.
И эти герои, закладки, вызывают легкость, которая временно уносит проблемы подальше. Но каждый герычик приходится дорого и не просто так.
День восьмой:
Я попал в гидропоническую лабораторию. Там сидят профессионалы, которые выращивают марихуану в закрытых помещениях без земли. Вся эта мазня производит такой дурман, что понимаешь, на что идешь, но все равно туда попадаешь.
Там все как на подбор: закладки, марихуана, герычик - все что нужно настоящему мазному.
Я и сам в этом участвую, поскольку хочу расширить свои границы и получить новый опыт. Но какие-то сомнения все-таки пробиваются сквозь туман моего наркотического опьянения. Все эти бодрящие вещества лишь маскируют реальность, но в глубине души я знаю, что это все пустота и иллюзия.
И так продолжается моя жизнь, между реальностью и наркотиками. Я стал рабом герычика, который душит меня и не отпускает. Мои друзья стали мало интересоваться моей мазной жизнью, а мой опыт становится все более опасным.
Итак, парниша, давай задумаемся снова: зачем нам эти закладки, закинутые герычики и снятые с ломок? Ведь настоящая сила в нас, в нашей свободе от наркотиков.
Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
| Тарас |
Андрюха |
| Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
| Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.